Інформація про нас | - Інформація про нас - |
|
|
| 15.04.2010 | |
|
Дорогі друзі! У цьому році кіровоградське обласне телебачення святкує свій півстолітній ювілей.Ми запрошуємо Вас познайомитись з історією та сучасністю провідної медіаструктури Кіровоградщини, яка за останні роки стала однією з кращих в системі Держкомтелерадіо України, розділити з нами атмосферу свята та познайомитись ближче з тими, хто створював, а сьогодні примножує славу кіровоградського телебачення.Золотий фонд телебачення - це його люди. Щодня журналісти та оператори, режисери та відеоінженери створюють оригінальний портрет Кіровоградщини, розкривають таємниці гордих та неповторних степовиків.Приємно, що сьогодні творчі та інженерно-технічні працівники працюють на новому обладнанні, у затишних приміщеннях, серед квітів та картин.Бажаю всім глядачам, друзям та прихильникам каналу «Кіровоград» у цьому та майбутніх телевізійних сезонах багато приємних вражень від зустрічі з прекрасним і вічним - Телемистецтвом.-------------------------------------------------------------------------------------------------- Генеральний директор Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії, Заслужений журналіст України С.І.ОмельчукІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ З легкої руки умільців 16 квітня 1960 року, субота, сьома година вечора. Цього дня і о цій порі в Україні народилася ще одна, десята обласна студія телебачення – кіровоградська (добірка інформацій «Вчора» в газеті «Кіровоградська правда» за 17 квітня 1960р.). Диктор запропонував першим телеглядачам художній фільм «Нормандія-Німан» і виступ учасників художньої самодіяльності палацу культури ім. Жовтня заводу сільськогосподарських машин «Червона зірка». З художніх програм розпочинали виходити в ефір студії Харкова, Одеси, Донецька, Дніпропетровська, що відкрилися одним – чотирма роками раніше.А почалося все з аматорської телестудії «Червоної зірки», що її обладнали умільці на чолі з механіком-наладчиком Володимиром Чоломбітьком.
Усе було вперше Програмам аматорського телебачення городяни охоче віддавали години свого дозвілля. Словом, керівники області мали достатньо підстав для порушення клопотання про заснування професійної студії. «Не просто було одержати підтримку Києва», – не раз при нагоді повторював тодішній головний редактор обласного радіо А.Д.Сухачов. Кіровоград – це вам не великий промисловий центр. У дев’яти областях, близьких за економічним потенціалом до нашої, власне телебачення з’явилося тільки після проголошення незалежності України, у 1991–1996 р. р. Телестудію обладнали на південній околиці міста у приміщенні колишньої обласної сільськогосподарської виставки (тепер це вул. Садова, 88). Поряд звели тимчасову телевізійну щоглу, встановили на ній п’ятикіловатний передавач «Игла». Посильну допомогу надавали підприємства міста. Зокрема, на виділені міськкомунгоспом кошти придбали кінокамеру, кіноплівку та хімікати для її проявки. Працювати на студію прийшли переважно нові у нашій системі люди. Поіменно назвемо тих, хто готував і видавав у ефір перші телевізійні передачі: редактор Г.І.Піскунов, помічник режисера Л.О.Демешко, диктор Л.Ю.Ляхова (Євдокимова), оператор телекамери, знайомий уже нам по аматорській студії В.Я.Чоломбітько, кіномеханік Г.М.Швець, пізніше – режисер Б.С. Копилов. Передачі демонструвалися на 12-му телевізійному каналі. Отримувати їх можна було у радіусі 30 кілометрів, тобто 25 % населення області. Здебільшого демонструвалися художні програми. Опікувався ними Б.С. Копилов, який був добре обізнаний з мистецькою тематикою.У 1962 – 1965 р. р. інтенсивно зміцнюється матеріально-технічна база телебачення. 1964 року здано в експлуатацію нову телевізійну студію, приміщення радіотелевізійного центру, закінчено монтаж телевізійної щогли висотою 191 метр (з врахуванням висоти встановленої на ній антени).В 1966р. на телебачення прийшли молоді творчі працівники. Старшим редактором були призначені О.С.Чернецький, редактором Н.І. Березовська, телеоператором А.Б.Будулатьєв, асистентом режисера Ж.І.Будулатьєва, помічниками режисера Б.А.Іванов і В.І.Стрюк, диктором О.В. Верещагіна. З часом окремі з них перейшли на інші посади, але всі стали кваліфікованими спеціалістами, залучалися до підготовки складних і відповідальних передач.Майже все, що відбувалося в кіровоградському телеефірі вперше, проходило за участю Л.Г.Сохранної. Приваблювала її безпосередність на екрані, вміння тримати себе в кадрі. Попрацювавши диктором 11 років, Людмила Георгіївна перекваліфікувалася на режисера, а люди й сьогодні згадують її як свого улюбленого диктора телебачення. Виходимо в кольорі другими після Києва Імена журналістів В.П.Шурапова, В.А.Цвяха, В.В.Чабаненка, В.О.Шарикова, кінооператорів Б.А.Іванова, А.О.Ужви, студійних операторів В.М.Бєглєцова, О.М.Житнухіна знали у 70-х роках то як ведучих програм, то як учасників творчих груп, що готували ці програми. Помітними на екрані були передачі про людей праці.У 1970 р. програми Республіканського телебачення поповнилися кіровоградським циклом - дитячою передачею «Павлишські казки», що протягом десяти років не сходила з екранів УТ. Знайомила вона малечу з казками, написаними учнями Павлишської середньої школи, яким чудовий світ творчості відкрив наш славетний В.О.Сухомлинський. Готували передачу редактор Н.І. Березовська і режисер Л.Ю. Євдокимова. Не зайвим буде сказати, що свої програми на УТ мали лише окремі, великі телерадіокомітети.На 70-і – початок 80-х років припадає переоснащення технічної бази мовлення. Над впровадженням нової техніки працювали десятки кваліфікованих інженерів. Серед них В.В.Дубовий, В.М.Квасов, Г.Ф.Терещенко, Е.Ю.Галка, В.О.Шарова, В.М.Соколюк, І.С.Несенко, О.С.Чумаченко, А.С.Шевченко, О.О.Цилюрик. Успішно освоювали нову техніку режисери Г.Р.Масловський, В.Д.Остапенко, А.Я.Борса, звукорежисери А.І.Твердоступ, Л.Б.Шпак.У технічному переоснащенні телебачення фінансову допомогу надавала область. За рішеннями виконкомів міських і районних рад промислові підприємства, колгоспи і радгоспи, виходячи зі своїх можливостей, направляли певні суми грошей на рахунок телерадіокомітету.Активно працювали над вирішенням невідкладних справ адміністрація телерадіо, зокрема голова комітету І.М.Венжик.У 80-х роках дещо міняються підходи до ведення телевізійних передач. Занадто офіційний їх тон, читання дикторами чужих матеріалів уже нікого не влаштовували. Багато хто з спеціалістів розумів, що майбутнє за поєднанням журналістських і дикторських функцій, тобто йшлося про звичних сьогодні ведучих програм. На кіровоградському телебаченні такими ведучими у прямому ефірі почали працювати молоді журналісти В.В.Бушман, В.В.Гринчак, Л.Я.Бакаленко, Н.Д.Піскова, І.А.Костенко. Набуває досвіду роботи на телебаченні нове поповнення студії: журналіст В.Й.Афанасієнко, режисери М.К.Горохов і В.М.Мощинський, телеоператори Ф.М.Гончар і Ю.Ю.Мірошник.До розкриття продиктованих життям тем долучаються С.І.Бабенко, Н.К.Даниленко, О.М.Роміцина, О.В.Чиканчі, О.А.Швець, що поповнили ряди тележурналістів.За допомогою телебачення люди знайомляться з життям і творчістю наших відомих земляків – представників української культури та науки, імена яких раніше з ідеологічних міркувань замовчувались чи знеславлювалися: державного і громадського діяча, письменника В.К. Винниченка, поета Є.Ф. Маланюка, вченого Д.І. Чижевського. Насамперед відзначимо фільм "Незгасимий вогонь Холодного Яру".У кінці 90-х засновано щотижневу передачу "Вітальня Світлани Барабаш". Це була програма , що її заснувала і протягом десятиліття вела професор, літературознавець і поетеса С.Г.Барабаш.У системі телерадіо відбулися суттєві організаційні зміни. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 1 червня 1995р. створено обласні державні телерадіокомпанії на базі телерадіооб’єднань та технічних центрів телебачення і радіомовлення. Досі ці дві структури – творча і технічна – були то в різних відомствах, то в різних підпорядкуваннях одного відомства. Спершу техслужба телебачення перебувала в складі технічного управління радіорелейних магістралей, що належали міністерству зв’язку. З 1969р. вона перейшла у відання Держтелерадіо і підпорядковувалася безпосередньо йому. Об’єднання творчої і технічної служб в одну позитивно вплинуло на телерадіовиробництво.У нове тисячоліття Чим живе колектив обласної державної телерадіокомпанії сьогодні, на початку третього тисячоліття? Які сторінки він вписує в історію місцевого мовлення? Відповіді на ці питання у пропонованих інтерв’ю.С.І. ОМЕЛЬЧУК:
Омельчук Сергій Іванович. 1956 року народження. Після закінчення у 1982 р. факультету журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка працював у Держтелерадіо України. Обіймав посади редактора, ст. редактора, зав. відділом, заступника головного редактора, головного редактора Національної радіокомпанії України. Два роки був заступником генерального директора Міжнародної комерційної телерадіокомпанії ICTV. З лютого 2001 р. – генеральний директор Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії. В моїй уяві, до переїзду працювати в область, Кіровоградщина асоціювалась з хліборобськими подвигами Олександра Васильовича Гіталова, школою майбутнього Василя Олександровича Сухомлинського, із гірничозбагачувальним комбінатом у Долинській, з мальовничою Ятранню та повноводною Синюхою. Але цього було недостатньо, щоб зрозуміти силу та особливу вдачу загадкових та гордих степовиків.А сама згадка про кіровоградський радіозавод завжди поєднувалась із чимось новим та перспективним. Де створювались нові пересувні телевізійні станції? Звичайно ж у Кіровограді. Де працювали експериментальні макети режисерських та центральних апаратних? Те ж тут.Але важкі 90-ті зробили своє. Слава Богу залишились люди, які і стали по суті кадровою основою нашої телерадіокомпанії.Професіонали з великої літери! Так можна охарактеризувати заступників та керівників підрозділів з ким розпочав роботу у вже далекому 2001 році. Це Гончар І.І., Мощинський В.М., Дубовий В.В., Шевченко А.С., Оржаховський В.П., Гринчак В.В., Гончар Ф.М., Кобзар В.О., Покрищенко Г.М., Черниш Л.П., Бєлік А.А., Горохов М.К., Михайленко С.М., Перог І.С., Затовський О.В. та Сановський І.О.Згодом відповідальність за нові ділянки роботи лягла на плечі Згривця М.В., Завялова Ю.В., Швець О.А., Шиша Л., Колінько О.О., Козачкова Г.Г.Особливі слова подяки варто висловити усьому економічному блоку на чолі з Іриною Іванівною Гончар, які надзвичайно швидко оволоділи сучасними технологіями бухгалтерського обліку. Це Галушка Г.І., Козьма Л.В., Зосімова Т.В., Канцер О.А., Грек Н.А., Потапенко Л.В., Сафонова Н.В.Завдяки високому професіоналізму колег значно поліпшилась якість передач, були збережені жанри тележурналістики. Ми не сприйняли, як колеги з центральних комерційних каналів, ідею побудови усього мовлення на сенсаціях із знаком мінус.Головне завдання, яке ми перед собою ставимо - це сприяти збереженню єдності українського суспільства. А для цього створюємо всі умови, які дозволяють глядачам обговорювати важливі проблеми їхнього життя.До речі, на цих же засадах працюють колеги системи суспільно-правового мовлення країн Європи.Якою бачиться компанія у майбутньому? Звичайно такою, що динамічно розвивається. Ми маємо знайти своє місце в суспільному мовленні. Маємо регулярно технічно переоснащуватися. А найголовніше - примножувати кращі традиції кіровоградського телебачення, берегти свою оригінальність та неповторність. В.М. МОЩИНСЬКИЙ: Оновлюються програми
Мощинський Володимир Миколайович. 1952 року народження, набув спеціальність кінорежисера у Ленінградському державному інституті культури. В облдержтелерадіокомпанії з 1986 р. на посадах режисера, головного режисера, головного редактора. З січня 2003 р. – перший заступник генерального директора.
Із заснування нових і поновлення існуючих програм розпочалося для нас третє тисячоліття. Ставилося за мету максимально наблизити мовлення до потреб дня, більш повно використовувати творчі і технічні можливості колективу. Приклад подав новопризначений генеральний директор С.І.Омельчук. З його ініціативи започатковані і за його участю як автора чи ведучого виходили на телебаченні громадсько-політичне ток-шоу з актуальних тем «Трикутник» із залученням експертів і глядачів, інтерактивна програма «Контрасти» з використанням системи рейтингового голосування для визначення ставлення громадськості до тих чи інших проблем життя області, програма "Служба захисту дітей".Передачу «Прес-клуб реформ» зорієнтовано на послідовне висвітлення ходу виконання програм економічного і соціального розвитку області, проблем малого та середнього бізнесу, охорони навколишнього середовища.Н.К.Даниленко до своїх передач з міської тематики «Дзеркало» і «Віддалена точка» додала програми «Полігон» (військово-патріотичне виховання молоді) та «Крок із пітьми» (профілактика шкідливих звичок у юнаків і дівчат).М.В.Лебідь студійну передачу для жінок «Лебідея» наповнила теленарисами про жінок, а на радіо організувала прямий ефір керівників і спеціалістів обласного рівня для відповідей на запитання слухачів.Телевізійний і радіоефір збагатився програмами, що розширюють тематичний діапазон мовлення, – М.М.Шутяка «Озирнись!» і «Теплом зігріте серце», О.М.Роміциної «Право» і «Юридичний вісник».Заслуговує на увагу плодотворна та ініціативна робота коментатора В.В.Крутоуса і старшого редактора Н.О.Устименко, що готують дитячі передачі. Вони – переможці багатьох всеукраїнських конкурсів і фестивалів телевізійних та радіопрограм. Вони ж на базі облдержтелерадіокомпанії організували єдину в Україні аматорську студію дитячих фільмів, у якій навчають хлопчиків і дівчаток оволодівати акторською майстерністю, вести передачі, з їхньою участю готують програму «Кукарача».Не можу не сказати кілька слів і про тих, хто формує тижневі програми мовлення, забезпечує чіткість у видачі передач в ефір, – програмну службу, очолювану Г.Г.Козачковим. Більшість випускових – чи це буде досвідчений О.С.Коростовський, чи початківець С.О.Самосьєв – відповідально ставиться до своїх службових обов’язків.
І.І. ГОНЧАР: На ефір працюємо всі
Гончар Ірина Іванівна. Навчалася на двох факультетах Кіровоградського державного технічного університету, здобула спеціальності з технології машинобудування та економіста. На облтелерадіо працює з 2001 р., обіймала посади головного бухгалтера, заступника генерального директора з питань телебачення і радіомовлення. З листопада 2005 р. – заступник генерального директора з фінансових та організаційних питань.
Істина незаперечна: на ефір працюємо всі – журналісти і режисери, інженери і техніки, бухгалтери і економісти. Творча діяльність колективу невіддільна від його фінансово-економічного стану.Треба сказати, що, незважаючи на всю складність в економіці, відчуваємо фінансову підтримку держави. Лише за кошти централізованих капіталовкладень у 2006–2009р.р. компанія технічно переоснастилася, перейшла на цифровий формат мовлення.Хоч не так, як хотілося б, збільшуються бюджетні асигнування, передусім на оплату праці. Розумію, що цифра буде не надто переконливою, але назву її: за період з 2001 до 2010 року заробітна плата на телерадіо зросла у п’ять разів.Колектив оволодіває секретами комерційної діяльності, тож зростають доходи від надання платних послуг.Нині ми маємо більше можливостей для матеріального заохочення творчих та інженерно-технічних працівників, які трудяться з високою віддачею, ініціативно. З 190 працюючих 96 чоловік на початку 2010р. одержували доплати за складність і напруженість у роботі. Не проходять повз увагу адміністрації журналістські матеріали і передачі з творчими знахідками. Їх автори, творчі групи відзначаються преміями.Знаходимо кошти на оздоровлення працівників. Останніми роками у відпускний період кожному додатково нараховувався його посадовий оклад.Поліпшилися умови праці. Хіба мало про що говорить цей факт: сім років тому в компанії було 5 комп’ютерів, а зараз 40?! Придбано нові меблі, проведено якісний ремонт приміщень.При нагоді відзначу чітку і злагоджену роботу нашого фінансово-економічного апарату – працівників бухгалтерії та планово-економічного відділу, які очолюють Г.І.Галушка і Л.В.Потапенко. Працівники бухгалтерсько-економічної служби заслуговують вдячності нарівні з усіма, хто причетний до телевізійного і радіоефіру. В.В. ДУБОВИЙ: Опановуємо нову техніку
Дубовий Володимир Васильович. 1940 року народження, набув спеціальність інженера-конструктора радіоапаратури в Одеському політехнічному інституті. В облтелерадіо з 1970 р. Працював інженером, близько 30 років – головним інженером. З грудня 2003 р. – заступник генерального директора з технічних питань.
Завдяки високому кадровому потенціалу техслужби в компанії успішно пройшло системне переоснащення технологічного обладнання, переведення телебачення і радіо на цифрове мовлення, що розпочалося з перших років нового тисячоліття. Під силу освоювати належним чином нову техніку колективу, у якому 12 інженерів з вищою освітою, 38 інженерно-технічних працівників з досвідом роботи на телебаченні і радіо від 10 до 40 і більше років.Значний обсяг робіт виконано у приміщеннях на площі Кірова, 1, де нині зосереджена основна техніка, що забезпечує підготовку передач за новітніми технологіями. Реконструкцію приміщень для АСБ-2 та монтажних апаратних проведено у стислі строки і з високою якістю. У монтажі цифрового трьохкамерного апаратно-студійного блоку АСБ-2 взяли активну участь інженери А.С.Шевченко, К.Б.Карпов, Л.П.Шиш і М.М.Чорний. Змонтовано і здано в експлуатацію чотири апаратних нелінійного і одну апаратну лінійного монтажу формату DVCPRO.Відбулися зміни у центральній апаратній цеху телебачення де під керівництвом головного інженера В.П.Оржаховського та начальника цеху телебаченнС.М.Михайленка введена в експлуатацію нова система автоматизації телевізійного мовлення Play Box та титрувальної станції, що значно покращило якість телевізійних програм.Для передачі телевізійного сигналу з АСБ-2 (пл. Кірова,1) на телецентр (Садова,88) і в зворотньому напрямку введена нова прогресивна система передачі телевізійного сигналу по оптичному волокну, що дозволило скоротити використання плівкових носіїв інформації, впровадити використання швидкісного Інтернету та підвищило надійність роботи телевізійного обладнання.Заслуговує доброго слова невеличкий колектив дільниці пересувних телевізійних засобів. Інженери О.В.Затовський, О.О.Цилюрик, О.Б.Папченко, Г.В.Бичков належним чином освоїли і експлуатують виготовлену в Кіровограді у ВАТ „Відеотехніка” ПТРС, що працює на базі цифрових телекамер, та ПТВС „Троянда”.Слід відзначити також, що при активній участі інженерно-технічних працівників І.О.Сановського, В.П.Оржаховського, В.М.Шарова, С.П.Орлова у студіях АСБ-2 і АСБ-1 обладнано „холодне” освітлення, що дало можливість поліпшити якість телевізійного зображення, зменшити витрати на електроенергію і обслуговування устаткування.Модернізовано радіомовне обладнання з впровадженням цифрової комп’ютерної технології. Інженери К.Б.Карпов, Л.П.Шиш, В.О.Шупер, М.П.Кирилов, М.Т.Поліщук, провели технічне переоснащення дільниці радіомовлення, запровадили безплівкове виробництво, створили комп’ютеризовані робочі місця редакторам для передмонтажної роботи з аудіо- і текстовими матеріалами.Для розповсюдження телерадіопрограм обласної держтелерадіокомпанії створена обласна телевізійна та FM-радіомовна мережі, які складаються з п’ятнадцяти телевізійних та семи FM-передавачів.Розширилися творчі можливості та якість передач з використанням телефонного опитування після вводу в експлуатацію телефонного інтерфейсу та системи рейтингового голосування на телебаченні і радіомовленні.Якісне технічне забезпечення телебачення і радіо не уявляємо без працівників ГТК О.О.Клепайла і М.В.Лозового, що проводять контрольні обстеження обласної мережі мовлення та розробляють заходи по поліпшенню її функціонування. Вдячні ми і колективу водіїв, очолюваному начальником цеху І.С.Перогом, що обслуговують підготовку позастудійних передач, насамперед ветеранам В.М.Плесканову і С.О.Павлову, молодим і надійним водіям Л.А.Радченку, О.В.Арсірію, Р.Ф.Мурадову.
Г.Г.КОЗАЧКОВ: Людьми славний колектив
Козачков Геннадій Григорович. Народився у 1962 році. Набув спеціальність економіста у Київському інституті народного господарства ім. Д.С.Коротченка. В обласній держтелерадіокомпанії працює з 2003 року. Перебував на посадах провідного, а потім і головного інженера з охорони праці. З грудня 2008 року – головний редактор головної редакції планування телепрограм.
Наша головна редакція ще зовсім нова серед основних структурних підрозділів телерадіокомпанії, утворена вона в новому тисячолітті. Розширити програмну службу, поповнити її кваліфікованими кадрами зумовив перехід на цілодобове телевізійне мовлення.Працівників нашої редакції не побачите на телеекрані, проте їхня робота досить помітна глядачам, починаючи від ознайомлення з телепрограмою в газеті і закінчуючи переглядом передач у будь-який час доби. Робота вимагає знання, уміння, зосередженості і зібраності. Такими якостями насамперед володіють заступник головного редактора В.В.Кондратенко, випускові – досвідчені фахівці О.С.Коростовський і О.С.Самосьєв, молодий і перспективний С.В.Макаренко. Працюють вони без браку, а його часом не просто уникнути.Творчий підхід і креативність демонструють відповідальні випускові Н.І.Степаненко та І.М.Куницька, готуючи міжпрограмні наповнення – заставки, перебивки. Без перебільшення можна сказати, що й вони беруть активну участь у формуванні творчого обличчя каналу "Кіровоград".В активі головної редакції започаткований проект "Видатні особистості степової Еллади", над випусками якого працює редактор А.В.Крейтор. У важливій справі патріотичного виховання молоді необхідність у такого характеру проектах незаперечна.Життя не стоїть на місці, розвивається і телевізійне мовлення. Відпрацьовується система формування програм за прайс-листами, що сприяє чіткому обміну телепрограмами з іншими ОДТРК.
Ф.М. ГОНЧАР: На вістрі подій
Гончар Федір Максимович. 1948 року народження, має спеціальність техніка-технолога ливарного виробництва. У штаті облтелерадіо з 1981 р. Працював на посадах спеціального кореспондента, заступника головного редактора. З грудня 2008 року – головний редактор головної редакції інформаційного мовлення телебачення.
За останні неповні десять років телевізійна інформаційна служба перетворилася на мобільний, оперативний, з високим творчим потенціалом підрозділ телерадіокомпанії. Щоб мати уявлення про нелегку журналістську працю чотирнадцяти творчих працівників, досить врахувати, що редакція щодня видає в ефір три денні випуски – один 10-хвилинний, два 20-хвилинні з сурдоперекладом та вечірній 20-хвилинний. Крім того, глядачам пропонується чотири випуски однієї з програм, які детальніше висвітлюють значимі події чи проблеми, що хвилюють громадськість, - це "Тема дня", "Актуальне інтерв’ю" або "Спеціальний репортаж". А свого часу готувалося п’ять 15-хвилинних випусків на тиждень.Завдячуючи редакторам А.В.Семенченко, О.С.Склярук, С.В.Муренцю, коментаторам Ю.С.Лісняк і О.В.Сметанку, громадському кореспонденту О.Л.Бринзі, іншим журналістам, телеглядачі одержують свіжу, кваліфіковано підготовлену інформацію про громадсько-політичне, суспільно-економічне та культурне життя області.За ініціативою генерального директора С.І.Омельчука редакція започаткувала передачу "Служба захисту дітей". Має вона свою і досить численну аудиторію телеглядачів. До підготовки її залучаються усі творчі працівники редакції, здебільшого старші редактори Л.В.Кришко і І.В.Примак, редактор О.С.Склярук.Приємно відчувати як творчо ростуть колеги. Для них нині не проблема відшукати і опрацювати тему, що зацікавить не лише телеглядачів області, а й нашої країни чи зарубіжжя. Репортажі старшого редактора І.М.Гребенюка, редактора А.В.Семенченко і не тільки їхні включаються у програму "Час країни" на Першому громадському каналі Держкомтелерадіо України та каналі "Рада". Інформаційні матеріали, насамперед коментатора Ю.С.Лісняк і редактора І.М.Дєдушевої, йдуть у програмах державної телерадіокомпанії "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення (УТР)", які дивляться у 26 країнах світу.Творчо зростає редактор В.В.Остапчук, подає надії молодий журналіст Ю.В.Васютинський.Увесь великий обсяг підготовки і видачі передач забезпечують досвідчені режисери Т.О.Купріяненко і М.В.Горбач.Серед завдань, які ставить нині перед собою головна редакція, - розширення тематики і географії, урізноманітнення жанрової палітри інформаційних матеріалів.
В.В.ГРИНЧАК: У кожної передачі своя аудиторія телеглядачів
Гринчак Валерій Васильович. Народився у 1951 році. Працює в облдержтелерадіокомпанії з 1982 року після закінчення факультету журналістики Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. Перебував на посадах кореспондента, редактора, коментатора. З грудня 2008 року – головний редактор головної редакції художньо-публіцистичних передач телебачення.
З фаховим досвідом та, зрештою, й за віком колектив редакції досить солідний. Перш за все маю на увазі журналістів-ветеранів, які, незважаючи на можливість законного відпочинку, продовжують трудитися на своїх робочих місцях, - Людмилу Павлівну Ніколаєвську, Валентину Іларіонівну Лісняк, Ніну Ксенофонтівну Даниленко, Артура Борисовича Будулатьєва. За десятки років свого нелегкого журналістського життя вони з мікрофоном і телекамерою побували в найвіддаленіших куточках нашої степової Кіровоградщини, підготували до ефіру сотні передач про життя-буття її трудівників. Тому й не сходять з телеекранів їх авторські програми "Камертон душі", "Знайомство зблизька", "Дзеркало", "Киньте все, гармошка грає!", на які щоразу очікують їх постійні глядачі.Загалом же наша редакція щотижня до ефіру готує близько тридцяти власних оригінальних передач. Серед них програма в прямому ефірі "Контрасти", в якій за допомогою рейтингового голосування (близько 300-400 дзвінків) визначається ставлення громадськості до актуальних проблем життя області та визначаються шляхи їх розв’язання.На особливому контролі робота над підготовкою та випуском до ефіру програми "З перших вуст" (чотири випуски на тиждень) за участю керівників різних рангів, провідних спеціалістів, які відповідають на нагальні питання глядачів. Теми розмов їх автори Олена Швець, Дмитро Кобець та Володимир Мощинський добирають за окремим перспективним тематичним планом з його відповідним коригуванням та врахуванням проблем сьогодення.Значна увага приділяється новим програмам , присвяченим європейській та євроатлантичній інтеграції України – "Європейські горизонти", "Безпека – спільна мета".Завдяки чіткому дотриманню сітки мовлення та цікавим темам свого постійного глядача знайшли такі програми, як "НЕП і партнери", "Час і долі" (автор Оксана Чиканчі), "Право" (автор Олена Роміцина), "Либідея" і "Народовладдя" (автор Марія Лебідь), "Єлисавет" і "Пам’ять" (автор Сергій Бабенко).Не залишаються поза увагою журналістів редакції і люди з фізичними вадами. Для них і про них журналіст Микола Шутяк щотижня готує спеціальну програму "Теплом зігріте серце". Маємо програми і для віруючих різних конфесій, для яких щотижня за участю служителів культу готуються передачі "Православний календар" та "Повернення до святинь". А про спортивні досягнення та спортивне життя області глядачам у своїй щотижневій програмі "Спортленд" розповідає Олександр Сметанко.З приходом в телерадіокомпанію музичного редактора В.В.Негребецького, відомого в області як чудового музиканта, композитора і аранжувальника, новими барвами заграли практично всі телевізійні та радіопрограми.Має редакція регулярні тісні зв’язки з телеканалом "Всесвітня служба УТР", постійно надаючи для показу в його ефірі свої кращі програми.Не забуваємо й про роботу на перспективу, маючи в редакційному портфелі нові цікаві проекти й задумки.
Л.П. ЧЕРНИШ: Ведуть стежини у духовний світ
Черниш Лариса Петрівна. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О.С. Пушкіна. В облтелерадіо з 1973 р. на посадах помічника режисера, випускової, кореспондента, редактора, зав. відділом. З серпня 2003 р. – головний редактор головної редакції музичних телерадіопрограм та проектів.
Телебачення і радіо з огляду на їх специфіку порівняно з іншими засобами масової інформації найбільш повно знайомлять нас з музичними, театральними, хореографічними колективами, прокладають нам доріжки до таїн мистецтва. Багато людей збирають біля телевізорів і радіоприймачів передачі художньої тематики, у тому числі й наші програми – телевізійні «Камертон душі» і «Таланти степового краю», радійна «Пісня в дарунок».Враховуючи побажання глядачів, журналісти і режисери намагаються різнобічно показувати культурно-мистецьке життя міста і області, представляти жанрове різмаїття музичних творів. Нещодавно на телеекранах з’явилися музично-розважальні програми "Музичне перевесло" і "Мелодії настрою". Автор проектів – редактор Алла Приймак. Вона разом з нашим позаштатним співробітником Ярославом Стасом і веде ці програми.Оновлена телепередача «Арт-майдан», що її веде керівник творчої групи І.В.Маєвська, поповнилася змістовними бесідами з творчими особистостями області (художниками, співаками, акторами).Для дітей та юнацтва продовжує готувати програми режисер Л.Ю.Євдокимова.Художній тематиці така ж увага, як і інформаційно-аналітичній та публіцистичній. Над нею працюють підготовлені журналісти та режисери, досвідчений звукорежисер Е.Д.Демакін.М. К. ГОРОХОВ: Спадкоємність поколінь - підмога творчості
Горохов Микола Костянтинович. 1952 року народження, набув спеціальність режисера драми у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.К. Карпенка-Карого. У 1980 – 1987, 1996 – 1999 р. р. – режисер облтелерадіо, дев’ять років був режисером обласного музично- драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького. З грудня 1999 р. – головний режисер обласної державної телерадіокомпанії. Пам’ятаю той час, коли молоді режисери Ірина Романська, Інна Катранжі та Олена Бєглєцова були допитливими ученицями наших ветеранів, режисерів першої категорії Л.Ю.Євдокимової і Л.В.Верещагіної. Тепер вони самі вже досвідчені спеціалісти, і у них, і у ветеранів, які продовжують працювати, вчиться молоде режисерське поповнення, опановує сучасну цифрову телевізійну техніку. Судячи з передач «Знайомство зблизька», «Час і долі», «Пам’ять», «Повернення до святинь», виробляють свій режисерський почерк Зоя Богдашова і Андрій Бєглєцов. Думаю, що незабаром і у них навчатимуться сьогоднішні асистенти режисера Марина Васькова та Тетяна Петруніна.Значуща постать у творчому колективі – оператор телебачення. Його очима об’єктив телекамери відображає авторський задум програми, сюжету, репортажу з місця події. Головний оператор В.М.Бєглєцов, за участю якого створено сотні телепрограм, та В.О.Цвєтков, О.М.Житнухін і Ю.Ю.Мірошник, кожен з яких має не менший творчий доробок, готують надійну зміну на завтра. Один з їх вихованців, Руслан Фошка, у 2006 р. на Ялтинському телерадіофестивалі «Професіонал року» отримав диплом за кращу операторську роботу. Телеглядачам уже знайомі імена молодих операторів В.Кувакіна, В.Волока, А.Басистого, О.Катеруші, В.Марченка, В.Лебедя. Більшість з них одночасно з набуттям практичного досвіду підвищує свій освітній рівень, навчаючись у вищих навчальних закладах.Спеціальну, переважно музичну освіту мають наші звукорежисери. Цей невеличкий колектив з молодих за віком і стажем роботи Олени і Олександра Матюшенків, Олени Демчак та Анатолія Семидоцького під орудою старшого звукорежисера Вікторії Верещагіної-Макарової забезпечує належне звукове оформлення усієї телевізійної продукції – від кількахвилинного сюжету до телефільму.Дає свої плоди спадкоємність поколінь, поєднання навчених досвідом ветеранів і закоханої в телевізійне мистецтво молоді.
Державні нагороди. Відзнаки, дипломи Медаллю «За трудову доблесть» у 1973р. нагороджені редактор радіомовлення С.І.Алексєєв, редактор телебачення В.А.Цвях, кінооператор А.Б.Будулатьєв за глибоке висвітлення питань сільськогосподарського виробництва.Почесні звання присвоєно: заслуженого діяча мистецтв України головному режисеру М.І.Барському (1989р.), заслуженого працівника промисловості України інженеру А.С.Шевченку (1996р.), заслуженого журналіста України журналісту В.С.Ципіну (2000р.), генеральному директору облдержтелерадіокомпанії С.І.Омельчуку (2008р.), заступнику головного редактора М.В.Лебідь (2009р.), заслуженого працівника культури України диктору М.Є.Левандовському (2009р.).Грамотою Верховної Ради України нагороджена заступник головного редактора М.В.Лебідь (2008р.)Відзнаки Держкомтелерадіо України «За заслуги в розвитку інформаційної сфери» одержали: третього і другого ступенів – генеральний директор С.І.Омельчук (2005, 2006 р.р.), третього ступеня – заступник генерального директора В.В.Дубовий (2004р.), заступник генерального директора І.І.Гончар (2005р.), головний редактор Ф.М.Гончар (2006р.), перший заступник генерального директора В.М.Мощинський (2006 р.).
Обласні премії присуджено: журналістську премію ім. Ю.Яновського редактору І.М.Венжику і кінооператору А.Б.Будулатьєву за телевізійну передачу «Тридцять квітучих весен», приурочену святу Перемоги (1975р.), редактору Н.І.Березовській за цикл телевізійних передач «Павлиські казки» (1984 р.), редактору Є.М.Шустер і режисеру Л.Ю.Євдокимовій за цикл телевізійних передач про дитячий народний хореографічний ансамбль «Пролісок» (1987р.), редактору радіомовлення А.М.Шилошию, редактору телебачення В.С.Ципіну за актуальність тематики передач (1991р.);журналістську премію у номінації "Телерадіожурналістика" головному редактору Ф.М.Гончару за підсумками роботи у 2007 році (2008р.);краєзнавчу премію ім. В. Ястребова авторам серії телевізійних фільмів з краєзнавчої тематики В.М.Мощинському і М.В.Хомандюку (2003р.).
Облдержтелерадіокомпанія вийшла переможницею: Міжнародного телефестивалю «Різдво в Карпатах» за фільм «Різдво всепереможного Сонця» (2003р.);Міжнародного фестивалю журналістики «Віра. Надія. Любов» (2000, 2004р.р.). На цьому фестивалі присвоєно звання: компанії – «Телекомпанія року» (2001р.), генеральному директору С.І.Омельчуку – «Керівник мас-медіа року» (2004р.);Шостого міжнародного фестивалю телевізійних і радіопрограм для національних меншин «Мій рідний край» за телепрограму «Камертон душі» (2004р.);Першого міжнародного телевізійного конкурсу української пісні «На хвилях Свитязя» за кліп «Ровесники» (2006р.);Міжнародного телекінофоруму за глибоке осмислення теми духовної краси людини в телепрограмі «З благословення української Терпсихори» (2006р.).У 2004р. облдержтелерадіокомпанія стала володарем кришталевого Рогу Достатку Міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота Фортуна».Щороку компанія бере участь у 5 – 6 всеукраїнських фестивалях і конкурсах телевізійних і радіопрограм, здобуває на них призові місця. Неодноразові лауреати цих творчих змагань – коментатори Н.К. Даниленко і В.В. Крутоус, старші редактори Л.П.Ніколаєвська і Н.О.Устименко, головний редактор А.А.Бєлік, головний режисер М.К.Горохов.
Вони очолювали колективи облтелерадіо
Місяці, роки
02.1939 -- Бараз Ілля Маркович 07.1944 – 07.1952 -- Сулима Іван Аврамович 07.1952 – 10.1952 -- Назаренко Григорій Пахомович 10.1952 -- 09.1953 -- Лобань Єлизавета Семенівна 09.1953 – 01.1956 -- Чміль Дмитро Михайлович 01.1956 – 08.1956 -- Нерєзов Тимофій Олександрович 08.1956 – 01.1965 -- Сухачов Анатолій Дмитрович 04.1965 – 03.1969 -- Марченко Павло Дмитрович 03.1969 – 02.1973 -- Цибульчак Олександр Васильович 02.1973 – 12.1975 -- Моторний Юрій Давидович 01.1976 – 09.1982 -- Венжик Іван Михайлович 11.1982 – 11.1984 -- Левицький Володимир Ілліч 11.1984 – 06.1999 -- Венжик Іван Михайлович 09.1999 – 01.2001 -- Афанасієнко Василь Йосипович 02.2001 -- т / ч -- Омельчук Сергій Іванович |
